Початком Французької революції прийнято вважати штурм Бастилії 14 липня 1789 р., однак подією, яка остаточно підтвердила неминучу загибель абсолютизму, став Похід жінок на Версаль, або ж Похід за хлібом. Наприкінці XVIII ст. у Франції основною їжею простолюду був хліб. Катастрофа в економіці призвела до дефіциту хліба й надвисоких цін на нього. Люди голодували. У Парижі жінки йшли на ринок, щоб купити хліб для своїх родин, але розуміли, що навіть той невеликий шматок, який вони могли собі дозволити, коштував надто дорого. Існує легенда, що коли королеві Марії-Антуанетті доповіли, що у людей немає хліба, вона зневажливо відповіла: «Тоді нехай вони їдять тістечка». Вранці 5 жовтня 1789 р. велика група жінок на паризькому ринку почала бунтувати. Вони рушили пішим маршем, вимагаючи хліба за справедливою ціною. Під час маршу до них приєднувалося все більше людей, і незабаром протестувальників було вже тисячі. Спочатку натовп захопив Готель де Віль у Парижі (тоді там розміщувалася місцева мерія). Там вдалося здобути не лише невеликий запас хліба, але й зброю. Революціонери з натовпу запропонували йти до Версальського палацу і висловити свій протест особисто королю Людовіку XVI. Після шести годин маршу під проливним дощем натовп прибув до королівського палацу у Версалі. Невелика група жінок домоглася зустрічі з королем. Як перший крок у пошуку компромісу він погодився відкрити для людей королівські запаси харчів. Хоча частина натовпу розійшлася після домовленості, багато людей залишилися і продовжували протестувати. Пізніше того самого дня король звернувся до натовпу з балкона. Протестувальники вимагали, щоб він повернувся з ними до Парижа, на що Людовік XVI змушений був погодитися. Тоді натовп зажадав зустрічі з королевою Марією-Антуанеттою, яку звинувачували в марнотратстві. Королева вийшла на балкон перед очі людей, багато з яких наставляли на неї зброю. Старанням маркіза де Лафайєта народну лють вдалося вгамувати. Уже невдовзі королівська родина повернулася з Версалю до Парижа. Саме події 5–6 жовтня 1789 р. не залишили абсолютизму шансів та показали значення простого люду для подальших подій.
§ 3. Французька революція кінця XVIII ст.
Жіночий похід на Версаль 1789 р.
Ви вже знаєте, що під час вторгнення у Францію військ Австрії та Пруссії на заклик Законодавчих зборів до Парижу з’їжджалися тисячі добровольців, щоб зі зброєю в руках боронити свою батьківщину. На хвилі патріотичного піднесення було створено «Марсельєзу» – революційну пісню, яка зараз є державним гнмном Франції. Перегляньте відеоряд з фільму «Знедолені» (2012), знятого за однойменним романом Віктора Гюго, сюжет якого розгортається наприкінці на початку ХІХ ст., та прослухайте «Марсельєзу». Які емоції викликає у вас ця пісня? Скориставшись пошуком в інтернеті, дізнайтеся більше про історію її створення та ознайомтеся з українським перекладом. Яким настроєм сповнена «Марсельєза»? Як пісня відображає дух часу, коли її було створено?
Перегляньте відео про передумови та початок Французької революції. Яка інформація з відео була для вас новою, а яка – відомою з матеріалів підручника? Спираючись на матеріали параграфа та відео, складіть інтелект-карту «Французька революція» або підготуйте запитання про її історичне значення для обговорення в загальному колі.
Ви вже знаєте, що добу наполеонівських війн завершив Віденський конгрес, який тривав з вересня 1814 до червня 1815 р. і був покликаний установити у Європі повоєнний порядок. На гравюрі Жана Годфруа, виконаній за картиною Жана Батиста Ісабе «Віденський конгрес», зображено головних учасників зібрання, які вирішували долю післянаполеонівської Європи. Серед зображених на картині персонажів присутній син останнього гетьмана України Кирила Розумовського – Андрій Розумовський. Скориставшись додатковими джерелами інформації, зокрема Енциклопедією історії України, дізнайтеся про життя і діяльність нащадка останнього українського гетьмана. Що пов’язувало Андрія Розумовського та Людвіга ван Бетховена?
У фондах Харківського художнього музею зберігається добірка сатиричних аркушів на тему Віденського конгресу. Перейшовши за посиланням, прочитайте матеріал «Що робив Людвіг ван Бетховен на Віденському конгресі?» та розгляньте карикатури. Як гадаєте, чи можна вважати мистецтво засобом впливу на формування суспільної думки або ставлення? Чому сатиричні карикатури були тоді популярними? На прикладі однієї з карикатур поясніть, які країни або персонажі на ній зображені. За якими ознаками ви впізнали «дійових осіб»? Як у карикатурі поєднуються мистецтво й політична критика? Чи можна вважати карикатури джерелом історичної інформації? Відповідь обґрунтуйте.