1. Виконайте інтерактивні вправи
Адміністративно-територіальний устрій
2. Прочитайте уривки із джерел і дайте відповіді на запитання. Що ви дізналися з джерел про життя верхівки губернської адміністрації Києва? Чому автор джерела характеризує життя київських чиновників як дивне? Про які повноваження генерал-губернатора Дмитра Бібікова дізналися? Про що, на вашу думку, свідчить промова генерал-губернатора перед студентами та викладачами?
§ 2. Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний
устрій, етнічний і соціальний склад населення
устрій, етнічний і соціальний склад населення
3. Прочитайте інформацію про те, що визначало життя українських міст у першій половині ХІХ ст. Створіть на його основі інфографіку «Українське місто в першій половині ХІХ ст.».
У зв’язку з розвитком ринкових відносин у сільському господарстві та промисловості, розширенням товарно-грошового обміну і торгівлі змінилося життя міст, які дедалі більше перетворювалися на промислові й торговельні центри.
У містах більшало ремісничих майстерень, мануфактур і фабрично-заводських підприємств. З’явилися постійні крамниці, заклади з продажу різних страв і напоїв – шинки, корчми тощо.
Адміністративні реформи започаткували спорудження будинків урядових установ у губернських і повітових містах, забудову міст відтепер регулювали спеціальними законами. Було, зокрема, передбачено прокладання широких прямих вулиць, з’явилися просторі площі. Запровадили й новий порядок розташування будівель – уздовж вулиць, а не в глибині садиб, як здебільшого було раніше.
У зв’язку з розвитком ринкових відносин у сільському господарстві та промисловості, розширенням товарно-грошового обміну і торгівлі змінилося життя міст, які дедалі більше перетворювалися на промислові й торговельні центри.
У містах більшало ремісничих майстерень, мануфактур і фабрично-заводських підприємств. З’явилися постійні крамниці, заклади з продажу різних страв і напоїв – шинки, корчми тощо.
Адміністративні реформи започаткували спорудження будинків урядових установ у губернських і повітових містах, забудову міст відтепер регулювали спеціальними законами. Було, зокрема, передбачено прокладання широких прямих вулиць, з’явилися просторі площі. Запровадили й новий порядок розташування будівель – уздовж вулиць, а не в глибині садиб, як здебільшого було раніше.
Площа провінційного міста. Художник Є. Крендовський. 1850-ті рр.
Зазнала змін й архітектура житлових будинків, особливо панських. На зміну традиційній селянській хаті «на дві половини» прийшли споруди з передпокоєм, їдальнею, залою, вітальнею, спальнею. Деякі господарі влаштовували у житловому будинку й крамниці або кімнати для гостей. Поступово виробився тип і так званого прибуткового будинку, який власники здавали в оренду. З’являються дво- і триповерхові житлові споруди.
Політика російського уряду щодо України сприяла заселенню українських міст переважно мігрантами: російськими чиновниками, військовими, купцями й робітниками, єврейськими ремісниками і дрібними торговцями, представниками інших національностей. При цьому частка українців у міському населенні була невеликою, що зрештою визначило чужомовність більшості міст України.
Останні десятиліття XVIII ст. були часом інтенсивної колонізації Півдня України й розвитку міст. Приміром, на місці фортеці, закладеної в середині століття, виникло місто Єлисаветград (нині Кропивницький), від 70-х років активне будівництво відбувалося в Олександрівську (нині Запоріжжя), Катеринославі (сучасне місто Дніпро). Протягом 70–90 років на узбережжі Чорного й Азовського морів розбудовуються міста-порти Херсон, Миколаїв, Одеса, Маріуполь.
Політика російського уряду щодо України сприяла заселенню українських міст переважно мігрантами: російськими чиновниками, військовими, купцями й робітниками, єврейськими ремісниками і дрібними торговцями, представниками інших національностей. При цьому частка українців у міському населенні була невеликою, що зрештою визначило чужомовність більшості міст України.
Останні десятиліття XVIII ст. були часом інтенсивної колонізації Півдня України й розвитку міст. Приміром, на місці фортеці, закладеної в середині століття, виникло місто Єлисаветград (нині Кропивницький), від 70-х років активне будівництво відбувалося в Олександрівську (нині Запоріжжя), Катеринославі (сучасне місто Дніпро). Протягом 70–90 років на узбережжі Чорного й Азовського морів розбудовуються міста-порти Херсон, Миколаїв, Одеса, Маріуполь.
Краєвиди Миколаєва та Херсона. Художник Ф. Алексєєв. 1787–1799 рр.
Катеринослав на поштівці середини ХІХ ст.
4. Прочитайте уривок з поеми Тараса Шевченка «Княжна» і роздивіться картину. Які реалії буденного життя українського села втілено в мистецьких творах? Зробіть висновок про традиційну українську забудову, національний костюм. Чому українське село в уяві митця набуває ідилічних рис?
